У третій лекції автор розглядає мейнстримні та альтернативні (немейнстримні) економічні моделі розвитку на прикладі трьох країн: Аргентини, Туреччини та Мексики. Викладач порівнює стандартні підходи до фінансово-економічної політики з нестандартними, показуючи, як відмінності у ставленні до інфляції, валютного курсу, ролі держави та міжнародної інтеграції впливають на темпи економічного зростання, рівень добробуту населення та перспективи розвитку держав. На прикладі Туреччини автор демонструє модель прискореного індустріального зростання у поєднанні з високою інфляцією та нестандартною монетарною політикою, що стимулює виробництво. Мексика розглядається як країна, яка виграє від свого розташування поруч із сильним економічним партнером — США, та застосовує стратегії «nearshoring» для залучення інвесторів. Натомість Аргентина є прикладом країни, яка шукає свою особливу економічну стратегію між соціалізмом та лібералізмом, але часто стикається зі складнощами та нестабільністю. У результаті лекція дозволяє зрозуміти, як різні економічні моделі та нестандартні підходи здатні впливати на довгострокову стійкість, конкурентоспроможність та добробут населення, а також чому для України важливо вивчати та осмислювати цей досвід.