Політичне моделювання — це процес створення спрощеної, але інформативної моделі, що є абстрактним відображенням реальних політичних процесів, структур або подій. Мета моделювання полягає в тому, щоб виділити ключові елементи та взаємозв'язки в системі, щоб потім аналізувати та прогнозувати їхню поведінку. Моделі часто використовують як симуляції для вивчення різних гіпотетичних ситуацій, наприклад, зміни політичного клімату, переходу влади, динаміки електоральної поведінки та наслідків зовнішньої політики. Основні види політичного моделювання включають: 1. «Статистичне моделювання» — ґрунтується на аналізі кількісних даних, таких як опитування, демографія, статистичні показники економіки. Прикладом є модель прогнозу виборів на основі даних про попередні електоральні кампанії. 2. «Системне моделювання» — використовується для розуміння взаємозв'язків між різними елементами політичної системи. Наприклад, моделювання взаємодій між органами влади та економічними процесами. 3. «Ігрове моделювання» — передбачає створення стратегій і сценаріїв на основі теорії ігор, застосованої до політичних процесів. Такий підхід може бути корисним при аналізі переговорних стратегій у міжнародній політиці. «Проектування» в політичному контексті — це процес створення та аналізу можливих політичних сценаріїв, спрямованих на вирішення поточних або майбутніх завдань у рамках політичної системи. Проектування включає в себе розробку стратегій на основі передбачень, побудованих моделями, що дозволяє знаходити оптимальні шляхи вирішення політичних проблем. Проектування охоплює не лише створення нових сценаріїв, але й їх перевірку на реалістичність з урахуванням існуючих умов та можливих обмежень.